ДЦП

Згідно медичної статистики дитячий церебральний параліч (ДЦП) як за кордоном, так і в Україні, виникає у 2-3 випадках на 1000 новонароджених, а ризик виникнення ДЦП у передчасно народжених становить 25-80 випадків на 1000. Близько 80% дітей, хворих на ДЦП, стають інвалідами.

ДЦП відноситься до групи багатофакторних захворювань. Встановлено, що фактори, які приводять до виникнення цієї патології, діють в перинатальний період. Головним з них є родова черепно-мозкова травма, локальні та дифузні ішемічні ураження. Протягом останніх 8-10 років, у зв’язку з широким впровадженням методів діагностики та швидким розвитком молекулярно-діагностичних методів, багатьом вченим стало зрозуміло, що ДЦП – це збірне поняття, що включає декілька форм, різних за своїми механізмами розвитку та проявами, що призводить до морфологічних змін в центральній нервовій системі.

Дитячий церебральний параліч характеризується рядом особливостей, які відрізняють його від інших захворювань. По-перше, в більшості випадків ураження мозку не носить прогресуючого характеру, але неврологічні прояви захворювання змінюються по мірі розвитку дитини, створюючи феномен псевдопроградієтності, а «статичність» проявляється уже на пізніх стадіях. Ураження незрілого мозку в перинатальний період є другою особливістю ДЦП. По-третє, морфологічні зміни мозку часто носять дифузний характер.

Методи лікування ДЦП умовно розділяються на консервативні (медикаментозне лікування, ЛФК, масаж, гіпсування, мануальна терапія) і хірургічні.

До хірургічних методів відноситься:

  • введення в спастичні м’язи  препаратів на основі ботулінічного токсину,
  • інтратекальне введення баклофену,
  • селективна задня різотомія,
  • ДРЕЗ-томія,
  • нейроортопедична корекція (транспозиція м’язів, невро- та фасцикулотомія для лікування спастичності окремих груп м’язів, наприклад, для лікування нижньої спастичної диплегії (форма Літля).

Головним принципом в лікуванні хворих на ДЦП повинна бути своєчасність.

Вище згадані методи лікування мають більше симптоматичний, попереджувальний характер і безумовно повинні своєчасно застосовуватися з метою збільшення аферентації до головного мозку і найбільш швидкого формування алгоритму рухових функцій.

Всі методи застосовуються у відділенні відновної нейрохірургії, де Ви зможете отримати кваліфіковану консультацію нейрохірурга та отримати високоспеціалізовану допомогу.